Що міг би сказати Богу апостол Павло?

Що міг би сказати Богу апостол Павло?

Роздуми над Божим Словом на понеділок VI Великоднього тижня

 

 

Відпливши з Троади, ми прибули прямим шляхом до Самотракії, а наступного дня — до Неаполя; звідти до Филип — міста, що є першою частиною Македонії, колонії. У тому місті ми перебували декілька днів. А в суботу вийшли ми за браму до річки, де, як ми гадали, була молитва, і, посідавши, говорили до жінок, які зібралися.
І слухала одна жінка на ім’я Лідія, продавщиця кармазину з міста Тиятир, яка шанувала Бога. Господь відкрив їй серце, аби пристала до того, що говорив Павло. Коли охрестилася вона та її дім, то просила, кажучи: «Якщо ви оцінили мене вірною Господу, то увійдіть у мій дім та й залишайтесь!» І змусила нас.

Діян 16, 11-15

Павло вирушив з Антіохії, маючи намір відвідати Церкви, засновані в Малій Азії упродовж першої місійної подорожі. Він і гадки не мав, куди зрештою його приведуть шляхи Господні, і що наступні покоління назвуть Павла Апостолом народів. Отже, коли він влаштувався на нічліг у домі Лідії у Филиппах, — якою ж могла бути його розмова з Господом перед сном, перед украй необхідним відпочинком?

Можливо, такою: «Господи, звісно, Твої шляхи дивні та несподівані! Але я хотів би, щоб Ти хоч іноді показував мені загальну картину. Чи Ти просто не плануєш весь наш маршрут наперед? Проте я вражений тим, як Ти ведеш нас щодня.

Це не означає, що ми були розчаровані на цьому шляху, Господи. Здавалося, що кожного разу, коли ми планували рухатись у певному напрямку, твій Дух скеровував нас деінде. І ми не завжди розуміли, що так буде краще. Ти не дозволив нам вирушити до Вітинії, тож усе, що ми змогли зробити, це повернутися до Троади й чекати. Ми не уявляли, що робити далі! Я дуже вдячний за видіння, яке Ти тоді послав мені, за того македонця, який благав: “Прийди в Македонію і допоможи нам” (Діян 16, 9)! Це нагадало мені, що кожного разу, коли Ти зачиняєш одні двері, то відчиняєш інші.

Господи, ти знаєш, що сталося тут, у Филиппах. І ми вдячні Тобі за те, що привів нас на нічліг до новонаверненої Лідії. Коли ми прибули в це місто — не знали, чого очікувати, тож пішли туди, де сподівалися знайти вірян, які збиралися на молитву. Натомість знайшли там язичницьких жінок, із якими поділилися доброю новиною про Ісуса. Серед них була й Лідія, яка стала нам сестрою у вірі. Можливо, Ти покликав її стати провідницею нашої місії тут!

Ісусе, допоможи мені не вибігати попереду Тебе. Я вірю: Ти знаєш, що треба робити, і в Тебе є план. Просто дай мені знати, як найкраще я можу послужити Тобі, коли ми разом рухаємося вперед. Допоможи мені слухати й чути Тебе. Веди мене!»

«Господи, Ти заслуговуєш на цілковиту довіру. Допоможи мені смиренно чекати, доки Ти не покажеш мені наступний маленький крок, який я повинен зробити разом із Тобою. Святий апостоле Павле, молись за мене!»

Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.

Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.

Щодня о 9.00 год. з каплиці Отців Маріянів у Харкові транслюється Служба Божа. Трансляцію дивіться на YouTube-каналі журналу «Слово між нами»

https://credo.pro/2021/05/290438
Богомолов Ігор May 09, 2021 at 06:58PM CREDO https://credo.pro

Share this

Leave a Reply

Your email address will not be published.