Торкнись ран Ісуса, щоб відкрити свої рани

Торкнись ран Ісуса, щоб відкрити свої рани

Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 9 травня

Євангеліє цієї неділі дає нам три слова, які переконують учнів, та й нас, читачів і всіх, хто слухає і приймає євангельське Слово: увіходить, стає, каже.

Входить. Це слово відкликається до Воплочення: Слово стало тілом, і оселилося між нами (Ів 1, 14). Це дієслово описує покликання Божого Сина, Того, хто приходить, хто шукає завжди нові шляхи, щоби дістатися до тебе, творити спільноту з тобою разом.

Стає. Це слово Воскресіння. Воно є лише у двох останніх розділах Євангелія від Івана. Стає той, хто завершив подорож. Він може зупинитися і тішиться цій зупинці. Воскреслий Ісус стоїть. Не сідає егоїстично на дивані, з усім комфортом. Він стає посеред своїх.

Каже. Слово не може нічого не говорити. Це слово супроводжує кожну мить життя Господа. Це не якась там банальність, навпаки — Його Слова несуть спасіння. І саме так Він їх промовляє.

Каже: мир вам! Каже саме те, чого бракувало цій групці переляканих людей. Те, чого так бракує нам сьогодні. Мир, який не тільки не проголошують, але і не впроваджують. А Ісус показує місця миру — пробиті руки та відкритий бік. Як у Вифлеємі, де Бог став дитиною, щоби всі могли підійти до Нього без страху, так і після хресної смерті Бог являє себе живим, але не тільки: Він показує свої рани. Ціну миру, який приніс тобі, ціну твого відкуплення. Воскресіння Ісуса є зраненим воскресінням. Воно стає вразливим, щоби мати змогу стати досвідом кожного. Ми всі зранені й усі відчуваємо глибоку потребу в спасінні — від нас самих, від випадковостей, від пустки. Воскреслий і зранений Ісус виходить тобі назустріч не тільки для того, щоби тебе спасти. Але і щоби поділитися з тобою досвідом воскресіння. Саме твої рани, разом із його ранами, є шляхом здобуття цього досвіду. Тим більше це відбувається в Євхаристії. Прагнення сопричастя, слухання Слова, стояння в Божій присутності, відкриття своїх ран, святкування присутності Господа.

Щоби донести до нас усю важливість і одночасно показати всю неочевидність присутності Воскреслого в нашій щоденності, Євангеліє розповідає про Тому, нашого дорогого близнюка. Ісус сам хотів зустріти Тому, Йому також його бракувало того вечора. І ось Він заохочує учня, майже благає його: не будь невіруючий, — а віруючий! Це не випробування, а дар. Тома, як і всі інші, заглиблюється в рани Воскреслого Ісуса, щоби віднайти себе, справжнє обличчя Томи, без масок та удавання. І так завжди. Бог знаходить спосіб і час, щоби ти міг Його зустріти. Без але. Лише зі своїми ранами, які промовляють до Його ран, впізнають у них себе. Вони також входять у сопричастя, стають ліками одне для одного. Воскресіння — це згадувати про свої і чужі рани, налагодити між ними діалог, зустріти сьогодні живого Христа. Мир вже є плодом цієї Пасхи.


Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.

Підтримайте автора роздумів — «Скинію»!
▪Новий номер картки ПриватБанк: 5169 3305 2243 6531 (Чобіт Ольга Іванівна)
▪Для власників картки Монобанк: https://send.monobank.ua/jar/7CJJ5U5JwP
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу [email protected]

https://credo.pro/2021/05/289726
Богомолов Ігор May 08, 2021 at 06:48PM CREDO https://credo.pro

Share this

Leave a Reply

Your email address will not be published.